What does my name mean and what is its role in the world?

Моя професія майбутнього

Щорічно перед випускниками постає надзвичайно важливе питання вибору професії. Цього року і мені довелося стикнутися з цією проблемою в обличчя, тому я вирішила поставитися до цього дуже серйозно, зважити усі плюси та мінуси в уподобаних професіях.  

Іще в початковій школі я мріяла стати вчителем молодших класів, адже перша вчителька стала для мене взірцем, прикладом для наслідування. Згодом я зрозуміла, що хочу пов'язати своє життя з іноземною мовою, старалася спілкуватися англійською зі знайомими, було дуже цікаво вивчати нові слова та граматичні конструкції. Також я часто пояснювала своїй молодшій сестричці незрозумілі теми із пройденого матеріалу в школі, допомагала виконувати домашні завдання.

Нещодавно мені почала подобатися журналістика. Я дуже полюбляю писати твори на різноманітні теми, висловлювати свою думку та цікавитися думками інших, читати багато художньої літератури, також почала частіше дивитися новини та різні журналістські дослідження. Проте я не бачу себе у цій сфері, тому залишу це заняття як хобі.

Зваживши всі свої вподобання, я вирішила стати фінансистом, дана спеціальність досить багатогранна і на даний момент це єдина професія, котра мені до вподоби. 

Також спеціалісти цієї сфери є найпопулярнішими фахівцями на ринку праці.

Я впевнена що зможу успішно реалізувати себе у цій сфері.

Для того, щоб працювати фінансистом, мені потрібно здобути вищу освіту за даною спеціальністю. 

В Україні я хотіла би навчатися в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на економічному факультеті.

Також я мрію здобувати освіту за кордоном, а саме в 

Coventry University (університеті Великобританії).

Блокпост пам’яті

2 травня 2018 року учні гімназії №267 відвідали виставку-музей «Блокпост пам'яті. Дарниця», що знаходиться у гімназії №290.  Я стала учасником цієї події. 

Блокпост пам'яті Дарниця «Війна, якої немає» містить більше 400 унікальних експонатів. У цьому музею зібрані особисті речі загиблих військових, котрі боронили свою Батьківщину від ворога. Музей присвячений пам`яті 34 загиблих героїв-дарничан, які загинули під час неоголошеної війни на сході України.

Під час екскурсії нам розповіли про життя військових на передовій та особисту історію кожного із героїв. Ми дізналися про героїчні вчинки цих мужніх чоловіків та несправедливість їх долі. А після розповіді ми вшанували пам'ять наших героїв хвилиною мовчання.

Також мої однокласниці підготували патріотичний флешмоб, який допоміг усім зняти напругу та зарядив позитивним настроєм.

Деякі експонати вражають, а розповідь екскурсоводів ніякого не залишить байдужим. 

Я вважаю, що такі заходи необхідно проводити, адже українці повинні знати своїх героїв і пам'ятати захисників, які віддали своє життя за Україну!

Що мені загрожує в інтернеті

Рисунок 1

Інтернет — це феноме­нальний за своїми можливостями засіб. Інтернет охоплює майже весь світ, а отже ця мережа доступна і для тих людей, які мають далеко не найкращі наміри. Проблема збільшується ще й тому, що після підключення комп'ютера до мережі, а особливо до Інтернету, виникає ризик вторг­нення зловмисника до цього комп’ютера та подальшого використання його для атак на інші комп’ютерні системи. Злочинці послуговуються чужими комп’ютерами, щоб уникнути відповідальності за свої дії, бо в такому в такому разі визначити справжнє джерело нападу буває дуже складно. Тому захист від зловмисників став одною з основних проблем користувачів Інтернету. Існують й інші види небезпек, наприклад стеження через Інтернет за діяльністю людини чи організації. 

Рисунок 2

Кожен користувач Інтернету повинен мати чітке уявлення про основні джерела безпеки, що йому загрожують. Це насамперед діяльність хакерів, а також віруси та спам.

Спочатку слово хакер було сленговою назвою комп'ютерного ентузіаста. Однак з часом воно набуло негативного значення, й тепер так називають людину, яка без дозволу проникає до чужої комп'ютерної 
системи з наміром викрасти або зруйнувати дані. Більшість подібних хакерів воліють, щоб їх називали кракерами — від англійського слова «crack», тобто злом. Існує багато способів, за допомогою яких Хакери проникають до чужих систем.

Існують програми, що мандрують Інтернетом та, потрапивши на комп'ютер чи до локальної мережі, завдають тієї чи іншої шкоди. Особливо небезпечними є два види таких програм — віруси та хробаки. 

Віруси - програми названі на ім'я біологічних організмів, бо вони досить малі, розповсюджуються, роблячи копії з самих себе, та не можуть існувати без носія. Такий вірус потрапляє до комп'ютерної системи, власник якої про це й гадки не має. До того ж іноді вірус якийсь час залишається затаєним, жодним чином себе не викриваючи, і лише після настання певної дати чи події активізується та завдає шкоди комп'ютерній системі. 

Хробак схожий на вірус тим, що розмножується, роблячи власні копії, але на відміну від останнього він не потребує носія й існує сам по собі. Часто хробаки передаються через електрону пошту. 

Нині щорічно з'являються тисячі вірусів. Якщо 1990 року їх було десь між 200 та 500, то у 2000 році — вже 50 000.

Спамом називають небажану електронну пошту, тобто пошту, що надходить без вашої згоди. Майже нічого не коштує розіслати такі повідомлення мільйонам людей по всьому світу, й ніякі Хакери тут не потрібні. А от боротися зі спамом дуже складно навіть корпорації, спроможні щорічно витрачати мільйони доларів на антивірусне програмне забезпечення, не здатні зупинити потік рекламних та інших небажаних повідомлень, які призводять до перенавантаження мережних каналів та зайвих витрат дискового простору. І хоча повністю припинити надходження спаму досить важко, існують методи, що дозволяють істотно зменшити його кількість. Люди отримують спам з різних причин. Проте часто вони самі є винуватцями того, що їхня електронна адреса потрапляє до спамерів. Щоб з вами такого не сталося, треба знати, як відбувається полювання за адресами. Зазвичай спамери використо­вують спеціальні програми-павуки, які обстежують Веб і відшукують всі адреси електронної пошти, що там з'являються. Тому пам'ятайте: як тільки ви вкажете де-небудь адресу своєї електронної пошти, чекайте надходження спаму. Далі наведений перелік типових дій, які можуть призвести до того, що ваша адреса стане надбанням спамерів: запис до гостьової книги на якомусь з сайтів із зазначенням своєї електронної адреси; підписка на безкоштовне отримання електронною поштою прайс-листів, новин та іншої подібної інформації; відповідь на спам, що надійшов на вашу адресу (цим ви підтверджуєте, що адреса дійсно комусь належить); публікування свого імені та електронної адреси в онлайновому довіднику типу «жовтих сторінок»; надання згоди на участь у групі новин; реєстрація свого доменного імені, яка вимагає надання персональної інформації; заповнення онлайнових форм; участь у чаті.

Рисунок 3

Крім програм, за допомогою яких певні люди намагаються проникнути до вашої системи, існують також засоби, що застосовуються для спостереження за вами. Це насамперед програмне забезпечення, яке зазвичай називають adware та spyware, шпигунські програми, програми для батьківського контролю, блокуючи програми тощо. Таке програмне забезпечення має багато функцій. Воно може відстежувати ваші звички стосовно мандрування Інтернетом, надсилати комусь дані без вашого дозволу, змінювати адресу домашньої сторінки вашого браузера і навіть змінювати системні файли комп’ютера.
Отже, ви мали змогу впевнитись, що є багато людей, які намагаються отримати доступ до чужих комп'ютерів. Проте існують засоби, що утруднюють цей процес або навіть унеможливлюють його. Найпоширеніші з них — брандмауери, а також антивірусне та антиспамове програмне забезпечення. Велике значення має також дотримання користувачами правил безпеки під час роботи в Інтернеті.

Джерела:
TechToday
cit.ckipo.edu.ua

Как встречают Новый год на Кубе?

Широкое празднование Нового года способно объединить не только всю страну, но и весь мир, однако традиции и обычаи, связанные с этим мероприятием, по сути, различны у каждого народа. На Острове Свободы Вам не встретятся ни Санта Клаус, ни Дед Мороз, ни тем более рождественские чулки. Еще бы - ведь температура на улице порядка +30 по Цельсию! Но это не значит, что у кубинцев нет привычной нам искренней веры в волшебство, благодаря которому они получают подарки на Новый год. 

На Кубе этим заведуют три волшебника - Гаспар, Мельхиор и Бальтасар. Эти три добрых волшебника, которые исполняют желания, которые загадывают кубинцы на Новый год, на самом деле являются волхвами, которых мы знаем по библейскому сказанию. Именно они увидели Вифлеемскую звезду и, следуя за ней, пришли в Иерусалим, а затем и в Вифлеем, где волхвы поклонились Марии с младенцем и принесли дары. На Кубе этих волшебников называют королями, а сам Новый год, таким образом, - День королей. 

Нельзя не отметить, что на праздновании Нового года на Кубе отсутствовать будет не только Дед Мороз или похожий на него Санта Клаус. Не встретится Вас здесь и привычная новогодняя ель. Конечно, этот факт объясняется именно особенностями тропического климата, праздник встречи Нового года приходится здесь на самое знойное время. 

На Кубе существует обычай наряжать араукарию - дерево с плоской хвоей. Это растение может быть как очень высоким (до 90 метров в высоту!), так и декоративным. На самом деле Вы сами можете вырастить такое новогоднее дерево у себя дома. Таким образом, кубинцы наряжают к Новому году именно араукарию. 

Вечером накануне встречи Нового года наступает пора карнавальных шествий, шумного веселья и фейерверков. Торжество в этой стране проходит весьма красочно: много веселых и счастливых людей и столько же хорошего настроения. 

Главным атрибутом этого праздника практически везде является новогоднее дерево. Иногда новогодняя елка попросту заменяется пальмой или кактусами. В канун праздника дети пишут письма добрым волшебникам. Согласно давней традиции перед наступлением Нового года до полуночи кубинцы наполняют все имеющиеся в доме кувшины, ведра, тазы и миски водой и, когда часовая стрелка доходит до цифры 12, воду торжественно выливают из окон. Это означает, что старый год уходит и ему желают светлого и чистого, как вода, пути. Промокшие граждане не очень расстраиваются по поводу того, что они попали под этот водопад, поскольку декабрьская температура на Кубе достигает 30 градусов по Цельсию. Все это, наоборот, только добавляет веселья в новогоднюю ночь. Пищу на Кубе любят приправлять соусами. Самые популярные здесь соусы - salsa criolla (из томатов, лука, перца, чеснока, масла и mojo (из чеснока, помидора и перца). Однако курицаобилие фруктов дает возможность местным поварам готовить и фруктовые соусы, например, из манго и папайи.

Накануне Нового года кубинцы стараются приготовить на ужин традиционные блюда из индейки, цыпленка, свинины и черных бобов, а также жареного молочного поросенка. Разумеется, без знаменитого кубинского рома тут никак не обойтись, но пьют его не в чистом виде, а разбавляют апельсиновым соком, добавляя в бокалы различные ликеры и обязательно кусочки льда. Кубинский ром интернационально признан самым лучшим. Один из всемирно известных ромовых коктейлей – Кубинец. Его подают в большинстве баров и ресторанов мира. Также известны напитки мохито, дайкири, cubanito и saoco. Кубинские коктейли станут приятным дополнением ко встрече Нового года на Кубе.

Посмотри, как он хорошь, мир в котором ты живёшь!

Фильм про Кубу

Куба на карте мира
Государственный гимн Кубы - ''El Himno de Bayamo